Вы находитесь здесь: Главная > Новости > Свято Калити
Post Icon

Свято Калити

Свято Калити

(Андріївські вечорниці)dsc_1180

13 грудня святкуємо День святого Андрія Первозванного. Андрій був першим з апостолів, хто пішов слідом за Ісусом Христом. Згодом він привів до Спасителя свого рідного брата — святого апостола Петра. Із братом раніше Андрій займався рибальством. І вирушив святий Андрій із проповіддю святого слова у східні країни, до Дніпра.

Давня легенда говорить, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнську віру на побережжі Чорного моря й у Києві. Літопис, який датується XIII століттям, містить переказ про заснування Києва Андрієм Первозванним: «На цих горах засяє ласка Божа, буде велике місто…»

Незважаючи на те, що це християнський святий, обряди й традиції цього дня сягають дохристиянських часів. З усіх свят річного календарного циклу день Андрія Первозванного є одним із найтаємничніших, найцікавіших, цього дня відбуваються заклинання й угадування майбутнього, ритуали з калетою та інші ворожіння.

dsc_1187

Найголовнішою особливістю андріївських вечорниць є обряд  «кусання калити». Калита — пісний обрядовий корж — головний  атрибут свята. Для його виготовлення дівчата ще вдосвіта збиралися в одній із світлиць, йшли по воду до кількох криниць, набирали води і замішували тісто. Виліпивши круглого плаского
коржа з отвором посередині, дівчата прикрашали його ягідками  калини, родзинками, притрушували маком та змащували медом  і випікали. Увечері, коли збиралася молодь, калиту підв’язували червоною стрічкою до сволока стелі.

dsc_1182

Біля підвішеної калети необхідно поставити «вартового» — це буде «пан Калетинський», веселий хлопець, бажано душа компанії. До рук він бере вмочений у сажу квач і, ставши під калетою, починає припрошувати гостей по черзі: «Я, пан Калетинський, запрошую пана Коцюбинського кусати калету» , «Пан Коцюбинський» (кожен учасник гри по черзі) «сідає верхи» на коцюбу та їде кусати калету. Далі відбувається жартівлива розмова на зразок:

— Доброго здоров’я, пане Калетинськийі

— Добрий вечір, пане Коцюбинський! Куди це ви прямуєте?

— Та калету ж їду кусати!

— А я по обличчю буду писати!

— А я таки вкушу!

— А я таки впишу!

Мета «пана Калетинського» — розсмішити «пана Коцюбинського». «Пан Коцюбинський» має право кусати калету тільки за тієї умови, якщо витримає всі жарти «пана Калетинського» й не посміхнеться. Але навіть якщо він не засміється та збереться підстрибнути й укусити калету, усе одно досягти мети не вдасться: пан Калетинський смикає за червону стрічку, яка звисає з калети, — корж підстрибує вгору на радість усій компанії.

Якщо ж «пан Коцюбинський» хоча б посміхнеться, то «пан Калетинський» маже йому по обличчю квачем у сажі — і настає черга іншого «пана Коцюбинського» спробувати свої сили. «Пан Калетинський» залишається той самий протягом усього вечора.

 

Так і в нашому ДНЗ «Катруся» не обійшло стороною таке цікаве дійство, як «Кусання калити», яке було проведено в усіх вікових групах нашого садочка.

Одна з них це середня група «Подолянка». Вихователь : Пасько Юлія Максимівна.

dsc_1174

  • Digg
  • Del.icio.us
  • StumbleUpon
  • Reddit
  • Twitter
  • RSS

Комментарии закрыты.

Страница 1 из 11